Дніпропетровський художній музей

План основної експозиції музею

Українське сакральне мистецтво кінця XVII – початку XIX століття

Основна експозиція музею відкривається залою українського сакрального мистецтва XVIII – початку XIX століття, яку як повноцінну частину постійної експозиції почали демонструвати лише з другої половини 1980-х років. Сучасного вигляду зала набула влітку 2021 року з акцентом на мистецтві Придніпров’я. Основу колекції становлять пам’ятки зі зібрання Д.І. Яворницького, зокрема ікони «Богоматір “Нев’янучий Цвіт”», «Христос “Цар Небесний”», «Іоанн Богослов», що походять з іконостаса Свято-Миколаївського собору села Куцеволівка та є зразками українського бароко. В експозиції представлені також різьблені оздоби і твори майстра Сисоя Шалматова, стародруки й сакральні атрибути. Перлиною збірки є вінчальна пара — «Христос Вседержитель» і «Богоматір з немовлям», написані козацьким богомазом та оздоблені характерним квітковим орнаментом Придніпров’я.

Українське світське мистецтво XVIII – XIX століття

Музейна колекція українських портретів XVII – початку XIX століття представлена переважно творами придніпровського походження. Значну частину з них музей отримав завдяки діяльності Дмитра Яворницького, який залучив портрети з приватних зібрань місцевих колекціонерів і козацько-старшинських родин. В експозиції демонструються вісім портретів безіменних українських майстрів. Серед них — ктиторські та епітафіальні зображення, зокрема «Портрет гетьмана Івана Мазепи», «Портрет сотника Василя Родзянка» та «Портрет єпископа Йоасафа». Для цих творів характерні урочистість, парадні костюми та меморіальний зміст. Поряд із ними представлені світські та «статусні» портрети гетьманів Івана Скоропадського й Івана Самойловича. Особливе місце посідає «Портрет Павла Руденка» роботи Володимира Боровиковського, що поєднує традиції українського та західноєвропейського живопису.

Західноєвропейське мистецтво XVII – першої половини XIX століття

Зала західноєвропейського мистецтва представляє твори художників і скульпторів XVII – першої половини XIX століття різних країн, а також роботи митців, пов’язаних із Російською імперією та добою Імператорської Академії мистецтв. Серед найяскравіших — парадний портрет Катерини II пензля Йоганна Баптиста Лампі Старшого, пейзаж Антонія Ланґе та портрет графині Кутайсової Яноша Ромбауера. В експозиції представлено «Портрет графині Наталії Зубової» Джорджа Доу, італійські твори — «Прощання Товія з Янголом» за Джованні Біліверті та морські пейзажі Джузеппе Джані поряд із роботами Івана Айвазовського. Іспанське мистецтво репрезентує натюрморт Антоніо де Переди, нідерландське — жанрова сцена Адріана ван де Венне та «Жіночий портрет», приписуваний Рембрандту. Залу доповнюють мармурові скульптури французьких майстрів і копія античного «Помираючого галла».

Вітчизняне мистецтво другої половини XIX століття

Розділ присвячено українському мистецтву другої половини XIX століття. У залі представлені твори відомих митців — учасників Товариства пересувних художніх виставок: Володимира й Костянтина Маковських, Миколи Ґе, Івана Шишкіна, Кіріака Костанді, Архипа Куїнджі, Іллі Рєпіна, Миколи Пимоненка. Експозиція відображає характерні для «передвижників» соціальні, психологічні та літературно осмислені сюжети. Важливе місце посідають українські пейзажі Сергія Світославського, Сергія Васильківського, Миколи Дубовського та Володимира Орловського, що оспівують красу рідного краю. Окрасою залу є полотно Марії Башкірцевої «В студії» — знаковий твір художниці українського походження. Значна частина робіт надійшла з колекції Ісаака Бродського, який подарував музею понад 300 творів; його мистецтво представлено пейзажем «Зимова місячна ніч».

Мистецтво першої чверті XX століття «Модерн. Авангард. Символізм»

На межі XIX–XX століть мистецтво переживало стрімкі зміни: руйнувалися традиційні жанрові межі, з’являлися нові течії та художні об’єднання. Митці прагнули не лише відображати реальність, а й переосмислювати її, шукаючи «вічні» цінності — добро, красу, істину. Ці пошуки зумовили появу авангарду — багатоманітного явища, що об’єднало експресію Василя Кандинського, супрематизм Казимира Малевича, кубофутуризм та інші новаторські напрями. Живопис відмовлявся від традиційного бачення картини як «вікна у світ», натомість утверджуючи експеримент, колаж, алогізм і провокацію. Важливою складовою культурного процесу став символізм. Його яскравим представником був Михайло Сапожников, чия спадщина зберігається в музейній колекції. У своїх серіях художник осмислював революційні події та війну, звертаючись до вічних тем добра і зла, життя і смерті, світла й темряви.

Наша експозиція

У ДХМ представлено колекцію російського, українського й західноєвропейського мистецтва XVII — початку ХХ століть (ікони, парсуни, народні картини, портрети, краєвиди, жанрові картини), радянського й сучасного українського мистецтва.

НАША АДРЕСА

ЧАСИ РОБОТИ

вул. Шевченка, 21, м. Дніпро
49044, Україна

Середа - Неділя
Понеділок, Вівторок

10:00 - 17:30
Зачинено

Контакти
Каса працює до 17:00. З 4 лютого 2022 року музей бере участь у програмі «єПідтримка». Тепер ви можете витратити отримані кошти у нашому музеї (у касі музею за допомогою POS-терміналу): квитки на відвідування музею; квитки на екскурсії та окремі музейні заходи; всі музейні видання та каталоги виставок (за наявності у касі музею).

Дніпровський художній музей підтримується Дніпровським департаментом гуманітарної політики