С 4 ноября в Днепропетровском художественном музее открывается долгожданный выставочный проект, приуроченный к 115-летию Николая Глущенко.
Николай Петрович Глущенко — один из самых выдающихся художников нашего края
3 4 листопада в Дніпропетровському художньому музеї відкривається довгоочікуваний виставковий проект, приурочений до 115-річчя Миколи Глущенка.
Микола Петрович Глущенко — чи не найвизначніший митець нашого краю, добре
, хорошо известный как на территории Украины, так и в Европе и других уголках мира.
Глущенко — громкое имя, фундаментом которому послужил не только незаурядный талант, но и интересная, сложная — в условиях начала прошлого века — и до сих пор в чем-то противоречивая жизненная история. Еще не одному поколению предстоит открывать все нового и нового Глущенко.
Но история — творец капризный: лихо очерчивает фигуру, стирая, зачастую, личность. В мире же искусства пренебрежение такого рода — опасны. Именно поэтому, готовя проект «Жить в цвете», авторы решили подать живопись Николая Глущенко не под традиционным соусом, а переведя выставку в формат своего рода автонарации. Реципиента ожидает не столько музейная экспозиция, сколько своеобразный рассказ от первого лица, рассказ в цвете, линии, ритме, настроении. Рассказ, побуждающий к размышлениям и сотворчеству в той же плоскости.
Выставка объединяет в себе несколько экспозиций. Поэтому гостей ждет не один вернисаж. Такое кураторское решение обусловлено, отчасти, самой коллекцией произведений художника. Музей обладает сотней работ Николая Глущенко, подавляющее большинство которых — живописные полотна, переданные в музейный фонд самим автором в 1974 году. А столь значительное количество «звонких» работ Глущенко нецелесообразно разом взвалить на голову посетителя-гурмана. К тому же, в коллекции удивительным образом сосуществуют, казалось бы, совершенно разные живописные композиции.
Здесь — и хорошо узнаваемый Глущенко 60-х – 70-х годов: виртуоз в композиции, правдивый в линии, точный в ритме, откровенный в цвете. А вот — малознакомый Глущенко 40-х – 50-х годов, находящийся в состоянии «испытания» соцреализмом: лирический, но «подробный», в творческом поиске, но преданный настроению. И все это — в основном, Глущенко-пейзажист. Лирик и эстет, прибегающий к пейзажу как к средству реализации настроения, переживаний, философского осмысления природы, ее творческого начала. Внимательный к изменению состояний природы, захваченный борьбой ее настроений, певец контрастов, последователь теории диалектической связи человека, природы, истории, нации.
Проект «Жить в цвете» — попытка наладить диалог между автором и зрителем, посвятить реципиента в тонкости творческой «конституции» создателя, пригласить его в мастерскую художника. Попытка реанимировать Николая Глущенко в глазах нынешнего общества таким, каким его видели и знали современники — вечно молодым, неутомимым в поиске, жаждущим творческой работы, вдохновенным и грамотным художником-композитором, который «постоянно искал свой национальный стиль», «играл цветом», «лепил цветом», наконец, жил и продолжает жить в цвете.
Выставка действует с 4 ноября 2016 г. по 15 января 2017 г.
Адрес музея: ул. Шевченко, 21
выходные — понедельник, вторник
Тел. 744-60-35, 47-33-38 відомий як на теренах українських, так і у Європі та в інших куточках світу.
Глущенко — гучне ім’я, підмурком якому слугував не лишень непересічний хист, а й цікава, непроста — в умовах початку минулого століття — й досі в дечім суперечлива життєва історія. Ще не одному поколінню стане відкривати все нового й нового Глущенка.
Та, історія — творчиня примхлива: хвацько окреслює постать, стираючи мимохіть особистість. В світі ж мистецькому нехтування такого штибу — небезпечні. Саме тому, готуючи проект «Жити в кольорі», автори вирішили подати живопис Миколи Глущенка не під традиційним соусом, а перевівши виставку у формат певної автонарації. На реципієнта чекатиме не стільки музейна експозиція, скільки своєрідна розповідь від першої особи, розповідь у кольорі, лінії, ритмі, настрої. Розповідь, що спонукає до роздумів, співтворчості у тій же площині.
Виставка об’єднує в собі кілька експозицій. Тож, на гостей чекає не один вернісаж. Таке кураторське рішення обумовлене, либонь, самою колекцією митцевих творів. Музей володіє сотнею робіт Миколи Глущенка, переважна більшість яких — живописні полотна, передані до музейного фонду власне автором у 1974 році. Тож, таку значну кількість «дзвінких» Глущенкових робіт недоцільно разом звалювати на голову відвідувача-гурмана. До того ж, в колекції дивним чином співіснують, здавалося б, геть різні живописні композиції.
Тут — і добре упізнаваний Глущенко 60-х – 70-х років: виважений у композиції, правдивий в лінії, точний у ритмі, рвучкий у кольорі. А ось — малознайомий Глущенко 40-х – 50-х років, в стані випробування соцреалізмом: ліричний, але «докладний», в творчім пошуку, але відданий настрою. І все це — переважно Глущенко-пейзажист. Лірик і естет, що вдається до пейзажу як до засобу втілення настрою, переживань, філософського осмислення природи, її творчого начала. Уважний до зміни станів природи, захоплений боротьбою її настроїв, співець контрастів, послідовник теорії діалектичного зв’язку людини, природи, історії, нації.
Проект «Жити в кольорі» — спроба налагодити діалог між автором і глядачем, втаємничити реципієнта в тонкощі творчої «конституції» митця, запросити його до майстерні художника. Спроба реанімувати Миколу Глущенка в очах нинішньої спільноти таким, яким його бачили і знали сучасники — вічно молодим, невтомним, спраглим до творчої роботи, до пошуків, натхненним і розважливим художником-композитором, що «постійно шукав свій національний стиль», «грав кольором», «ліпив кольором», зрештою, жив і продовжує жити в кольорі.
Виставка діє з 4 листопада 2016 р. по 15 січня 2017 р.
Адреса музею: вул. Шевченка, 21
вихідні – понеділок, вівторок
Тел. 744-60-35, 47-33-38