Пятого ноября 2015 года не стало Веры Андреевны Демидовой
Многие помнят ее как директора Днепропетровского художественного музея. На долю этой хрупкой женщины выпал интересный и, пожалуй, самый трудный период в его послевоенной истории. С 1970 по 1987 год коллектив сотрудников под ее руководством5 листопада 2015 року пішла від нас Віра Андріївна Демидова.
Багато хто пам’ятає її як директора Дніпропетровського художнього музею. На долю цієї тендітної жінки випав цікавий і, либонь, найскладніший період за всю його післявоєнну історію.
З 1970 по 1987 рр. колектив співробітників за її керівництва подолав шлях
прошел путь становления из рядового провинциального в один из ведущих музеев страны. За эти годы собрание пополнилось более чем тремя тысячами произведений лучших художников страны и зарубежья.
Одним из самых неприятных, но судьбоносных событий был произошедший в 1974 году пожар, который на 4 года закрыл двери для посетителей. Но музей продолжал активную научную, просветительскую и собирательскую деятельность наряду с ремонтом здания и восстановлением коллекции. Под умелым руководством В.А. Демидовой сплоченный коллектив смог всё преодолеть и создать учреждение культуры нового образца с новейшим для того времени оборудованием фондов и экспозиционных помещений. Днепропетровский художественный музей во многом стал образцом для подражания музеями данного профиля не только в Украине, но и по всему Советскому Союзу. Основной заслугой Веры Андреевны Демидовой было умение сплотить вокруг себя единомышленников и создать благоприятную творческую атмосферу.
Сегодняшний музей с его традициями во всех сферах своей деятельности продолжает дело, которым так истово и самозабвенно увлекала коллег Вера Андреевна.
Память о ней навсегда останется в истории музея. становлення від пересічного провінційного до одного з передових музеїв країни. За ці роки зібрання поповнилося більш ніж на тисячі художніх творів кращих вітчизняних та зарубіжних митців.
Однією з найнеприємніших, однак доленосних подій була пожежа в музеї 1974 року, що на 4 роки закрила його для відвідувачів. Однак, музей продовжував активну наукову, просвітницьку та збиральницьку діяльність одночасно з ремонтом будівлі та відновленням колекції. На чолі з розважливим керівником – В. А. Демидовою – згуртований колектив спромігся подолати усі труднощі й створити заклад культури нового штибу з новітнім, на той час, обладнанням фондових та експозиційних приміщень. Дніпропетровський художній музей багато в чому став взірцем для музеїв цього профілю не тільки в Україні, але й на теренах всього Радянського Союзу.
Головним здобутком Віри Андріївни Демидової було вміння згуртувати довкола себе однодумців та створити сприятливу творчу атмосферу.
Нинішній музей, з його традиціями у всіх сферах своєї діяльності, продовжує справу, якою з неймовірним запалом, наснагою та самовіддачею залучала колег Віра Андріївна.
Світла пам’ять про неї назавжди залишиться в серцях кількох поколінь музейників та в історії музею.