9 марта в 14:00 по случаю 202-летия со дня рождения Тараса Григорьевича Шевченко в Днепропетровском художественном музее
9 березня о 14:00 з нагоди 202-річчя від уродин Тараса Григоровича Шевченка в Дніпропетровському художньому музеї
состоится открытие мини-выставки произведений графики из музейного собрания, посвященной жизни и творчеству украинского светоча.
В этом году на выставку из коллекции было отобрано около двух десятков произведений печатной графики, выполненных в различных техниках известными украинскими, включая и днепропетровских, художниками.
Далеко не секрет, Шевченко-художник известен на родине и за ее пределами, в основном, как искусный офортист. И недаром. Нельзя не заметить особой «страсти» Тараса Григорьевича к этой древней и вовсе непростой графической технике. Будучи человеком чрезвычайно одаренным и хорошо образованным, Шевченко безошибочно определил для себя ценность гравюры как таковой. Кроме того, что это была серьезная «закалка» индивидуального мастерства художника, это еще и замечательная, на то время, возможность популяризировать искусство, приблизить бесценные его шедевры к как можно более широкому кругу общественности. «Стать хорошим гравером — значит распространять в обществе прекрасное, поучительное, значит нести мир истины, значит быть угодным Богу и полезным для людей. Самое прекрасное, благородное призвание гравера! Если бы не его чудодейственный резец, сколько замечательных произведений, доступных только для богачей, залеживались бы в мрачных галереях», — писал в дневнике Тарас Шевченко.
Сейчас же, в эпоху новейших технологий, гравюра среди своих преимуществ имеет, пожалуй, совсем другие качества. Однако до сих пор, пользуясь разновидностями этой техники, художники продолжают служить высокой цели популяризации прекрасного. И из множества «лиц-отпечатков» обращают к нам свой взгляд (если не прячут) персонажи произведений Шевченко, а иногда — сам Кобзарь: худощавый парень-пастушок, мечтательный молодой поэт-романтик, задумчивый солдат, хмурый усач с отягощенным суровой думой высоким лбом, узнаваемый целыми поколениями человек в кожухе и шапке, которые он «выменял» на молодые свои годы…
Нынешняя «скромная» по объему выставка заинтересует аудиторию широкого спектра предпочтений: и поклонников литературного наследия Шевченко, и ценителей печатной графики, и, наконец, всех неравнодушных к украинскому изобразительному искусству и многогранной личности Тараса Григорьевича. Ведь экспонированные произведения знакомят реципиента с образцами распространенных техник высокой, плоской и глубокой печати (линогравюра, ксилография, литография, монотипия, офорт, техника «сухой иглы» и др.). А тематически же представленные работы объединены несколькими направлениями — это иллюстрации к произведениям Шевченко от таких мастеров гравюры, как, например, М. Котляревская и М. Дерегус, и ряд образов Кобзаря, в частности «реплики» на известные автопортреты Тараса Григорьевича в исполнении В. Чебаника, В. Сушко, В. Масика, а также образы Шевченко, созданные известным днепропетровским графиком М. Родзиным, признанным украинским мастером линогравюры В. Масиком, И. Данильцом, В. Касияном и др..
В общем, выставка является неким «традиционным» жестом почтения памяти Великого Кобзаря, который очерчивает фигуру Шевченко глазами художников прошлого века. Это ли не хороший повод обратиться к переосмыслению образа Тараса Григорьевича и созданию новых «портретов» великого украинца в контексте новой эпохи?
Открытие состоится 9 марта 2016 г. в 14:00
Выставка действует по 27 марта 2016 г.
Адрес музея: ул. Шевченко, 21
Музей работает с 10:00 до 17:30 (касса до 17:00)
выходные – понедельник, вторник
Тел. 744-60-35, 47-33-38 відбудеться відкриття міні-виставки творів графіки з музейного зібрання, присвяченої життю та творчості українського світоча.
Цьогоріч на виставку з колекції було відібрано кільканадцять творів друкованої графіки, виконаних в різних техніках відомими українськими, зокрема й дніпропетровськими, митцями.
Далеко не секрет, Шевченко-художник відомий на Батьківщині та за її межами, здебільшого, як вправний офортист. І недарма. Не можна не зауважити особливої «пристрасті» Тараса Григоровича до цієї давньої й геть непростої графічної техніки. Будучи людиною надзвичайно обдарованою й добре освіченою, Шевченко глибоко затямив собі цінність гравюри як такої. Окрім того, що се була неабияка «муштра» індивідуальної майстерності художника, це ще й чудова, на той час, можливість популяризувати мистецтво, наблизити безцінні його взірці до якомога ширшого кола в суспільстві. «Стати добрим гравером — значить ширити в громаді прекрасне, повчальне, значить ширити світ істини, значить бути угодним Богові і корисним для людей. Найпрекрасніше, найблагородніше покликання гравера! Коли б не його чудодійний різець, скільки найчудовіших творів, доступних тільки для багатирів, марнувалося б у похмурих галереях», — писав у щоденнику Тарас Шевченко.
Нині ж, в добу новітніх технологій, гравюра з-поміж своїх переваг має, либонь, геть інші якості. Однак й досі, послуговуючись різновидами цієї техніки, художники продовжують служити високій меті популяризації прекрасного. І з безлічі естампованих облич звертають до нас свій погляд (а то й ховають) персонажі Шевченкових поезій, а часом — сам Кобзар: худорлявий хлопчина-пастушок, замріяний молодий поет-романтик, задумливий солдат, насуплений вусань з обтяженим суворою думою високим чолом, упізнаваний цілими поколіннями чоловік в кожусі й шапці, що він їх «виміняв» на молоді свої літа…
Нинішня «скромна» за обсягом виставка зацікавить аудиторію широкого спектру вподобань: і прихильників літературного доробку Шевченка, і поціновувачів друкованої графіки, і, зрештою, всіх небайдужих до українського образотворчого мистецтва й багатогранної особистості Тараса Григоровича. Адже експоновані твори знайомлять реципієнта зі зразками найпоширеніших технік високого, плоского й глибокого друку (ліногравюра, ксилографія, літографія, монотипія, гравюра на винипласті, офорт, техніка «сухої голки»). А тематично ж представлені роботи об’єднані у кілька кіл — ілюстрації до Шевченкових творів від таких майстрів гравюри, як, наприклад, М. Котляревська й М. Дерегус, та ряд образів Кобзаря, зокрема «репліки» на найвідоміші автопортрети Тараса Григоровича у виконанні В. Чебаника, В. Сушка, В. Масика, а також образи Шевченка, створені відомим дніпропетровським графіком М. Родзіним, знаним українським майстром ліногравюри В. Масиком, І. Данильцем, В. Касіяном та ін..
Загалом, виставка є таким собі «традиційним» жестом вшанування пам’яті Великого Кобзаря, що окреслює постать Шевченка очима митців минулого століття. То чи не гарний привід до переосмислення образу Тараса Григоровича й створення нових «портретів» великого українця в контексті нової доби?
Відкриття відбудеться 9 березня 2016 р. о 14:00
Виставка діє по 27 березня 2016 р.
Адреса музею: вул. Шевченка, 21
Музей працює з 10:00 до 17:30 (каса до 17:00)
вихідні – понеділок, вівторок