22 октября 2013 в жизни Днепропетровского художественного музея состоялось резонансное событие. В этот день народным художником Украины Василием Лопатой было подарено музею 149 предметов. Собрание музея пополнилось многочисленными цветными и черно-белыми линогравюрами; рисунками
22 жовтня 2013 року в житті Дніпропетровського художнього музею відбулася резонансна подія. Цього дня народним художником України Василем Лопатою було подаровано музею 149 предметів. Зібрання музею поповнилося численними кольоровими та чорно-білими ліногравюрами; малюнками олівцем, сангіною
карандашом, сангиной, тушью; авторскими афишами. Большая часть линогравюр – иллюстрации к известным литературным произведениям Т.Г. Шевченко, М.В. Гоголя и Гончара .
ЛОПАТА Василий Иванович (1941 г. р., С. Новая Басань Черниговской обл.) – Художник-график, писатель. Народный художник Украины ( 2001) , лауреат Государственной премии Украины им. Т. Шевченко ( 1993) , лауреат литературной премии им. О. Гончара ( 2007).
Известен работами в области книжной графики – иллюстрации к изданиям: « Сон князя Святослава » И. Франко (1966) , « Украинские народные думы » (1970) , « Каменщики » И. Франко (1975) , « Знаменосцы » О. Гончара (1976) , « Таврия » О. Гончара (1978) , «Полтава » А. Пушкина (1979) , « Украинские баллады » (1981) , « Украинские героико- фантастические сказки » ( 1982) , « Слово о полку Игореве » (1986 ) , « Рассказы о славном Войске Запорожском низовом » А. Кащенко ( 1989) , « Кобзарь » Т. Шевченко ( 1992) , « Тарас Бульба » Гоголя ( 1999) , «Маруся Чурай » Л. Костенко ( 2000) и др.
В 1991 г. выполнил эскизы оформления украинских денежных знаков – 1 , 2 , 5 , 10 , 20 , 50 , 100 , 200 гривен (выпущено в обращение в 1996) создал также эскизы оформления украинского дипломатического паспорта ( 1991) , паспорта гражданина Украины ( 1993).
Его работы хранятся в 15 музеях Украины, Третьяковской галерее в Москве , в Музее при Католическом университете в Риме , в Библиотеке Конгресса США в Вашингтоне, а также в частных собраниях в Италии, Великобритании, Канаде, России, Швейцарии, США .
, тушшю; авторськими афішами. Більша частина ліногравюр – ілюстрації до відомих літературних творів Т.Г. Шевченка, М.В. Гоголя та О. Гончара.
ЛОПАТА Василь Іванович (1941 р. н., с. Нова Басань Чернігівської обл.) – художник-графік, письменник. Народний художник України (2001), лауреат Державної премії України ім. Т. Шевченка (1993), лауреат літературної премії ім. О. Гончара (2007).
Найбільше відомий роботами в галузі книжкової графіки — ілюстрації до видань: «Сон князя Святослава» І. Франка (1966), «Українські народні думи» (1970), «Каменярі» І. Франка (1975), «Прапороносці» О. Гончара (1976), «Таврія» О. Гончара (1978), «Полтава» О. Пушкіна (1979), «Українські балади» (1981), «Українські героїко-фантастичні казки» (1982), «Слово о полку Ігоревім» (1986), «Оповіді про славне Військо Запорізьке низове» А. Кащенка (1989), «Кобзар» Т. Шевченка (1992), «Тарас Бульба» М. Гоголя (1999), «Маруся Чурай» Л. Костенко (2000) та ін.
У 1991 р. виконав ескізи оформлення українських грошових знаків — 1, 2, 5, 10, 20, 50, 100, 200 гривень (випущено в обіг у 1996); створив також ескізи оформлення українського дипломатичного паспорта (1991), паспорта громадянина України (1993).
Його роботи зберігаються у 15 музеях України, Третьяковській галереї в Москві, у Музеї при Католицькому університеті в Римі, у Бібліотеці Конгресу США у Вашингтоні, а також у приватних збірках в Італії, Великобританії, Канаді, Росії, Швейцарії, США.