В Днепропетровском художественном музее открыта мини-выставка художников Днепропетровщины – участников Великой Отечественной войны
В экспозиции представлено 11 живописных полотен из музейного собрания. Это – пейзажи Николая Глущенко (1901 – 1977), Георгия Чернявского (1924 – 1981), Владимира Горбаченко (1924 – 1987), Александра Войцеховского (1925 – 1994), Комунара Беркуты (1926 – 2004), Михаила Кокина (1921 – 2009), Петра Магро (1918 – 2010), Андрея Потапенко (1925 – 2011).
Ушедший в прошлом году из жизни Андрей Ильич Потапенко в одном из своих последних интервью на вопрос, рисовал ли он на фронте, ответил: «Фронтовые зарисовки – я к этому отношусь весьма и весьма скептически. Почему? Потому что на передовой черта с два ты сделаешь рисунок – тебе надо укрыться. Это кто работал в редакции, тот мог делать – послать солдата, чтобы он сделал набросок для полевой газеты. У такого человека были поблажки: хотя он числился в действующей армии, а на самом деле был на более теплом месте».
Полотна на военную тематику Андрей Ильич писал только на заказ. Сам он отдавал предпочтение городскому пейзажу, считая, что художник должен отображать время, в котором живет.
Выставка картин днепропетровских художников-фронтовиков продлится до 19 мая.
Фото Владимира Таразевича
У Дніпропетровському художньому музеї відкрито міні-виставку художників Дніпропетровщини – учасників Великої Вітчизняної війни
В експозиції репрезентовано 11 малярських полотен з музейного зібрання. Це – краєвиди Миколи Глущенка (1901 – 1977), Георгія Чернявского (1924 – 1981), Володимира Горбаченка (1924 – 1987), Олександра Войцеховского (1925 – 1994), Комунара Беркути (1926 – 2004), Михайла Кокіна (1921 – 2009), Петра Магра (1918 – 2010), Андрія Потапенка (1925 – 2011).
Андрій Ілліч Потапенко, котрий пішов з життя минулого року, в одному зі своїх останніх інтерв’ю на питання, чи малював він на фронті, відповів: «Фронтові замальовки – я до цього ставлюся дуже і дуже скептично. Чому? Тому що на передовій чорта з два ти зробиш малюнок – тобі потрібно сховатися. Це хто працював у редакції, той міг робити – послати солдата, щоб він зробив замальовку для польової газети. У такої людини були поблажки: хоча вона числилася у діючій армії, а насправді була на теплішому місці».
Полотна на військову тематику Андрій Ілліч писав тільки на замовлення. Сам він віддавав перевагу міському пейзажу, вважаючи, що художник має відображати час, у якому живе.
Виставка картин дніпропетровських художників-фронтовиків триватиме до 19 травня.
Фото Володимира Таразевича